чіп

I чо́па, ч.

1) Конусоподібна дерев'яна пробка для закупорювання отвору в якійсь посудині (перев. в бочці).

••

Дурни́й, як чіп — дуже дурний.

П'я́ний, як чіп — зовсім сп'янілий.

2) діал. Дерев'яний кілочок на стіні для підвішування чого-небудь. || Стержень, на якому що-небудь ходить, гойдається, крутиться (у дверях, машині, приладі і т. ін.).

3) буд. Шип у брусі для з'єднання з іншим брусом.

4) іхт. Річкова риба родини окуневих.

II виг., діал.

Геть (див. геть II 1), 2)).